Поєднання реальності й фантастичного світу у творі В. Шевчука «Дім на горі». Твір 11 клас

Початок творчості Валерія Шевчука припав на 60-ті роки, а змужніння — на роки застою, коли дехто з митців кинувся оспівувати державний лад. Шевчук за тих суспільних умов зумів зберегти своє творче «Я» і витворив свій світ. Багато років його твори не друкувалися, але письменник не переймався тим. Він рока­ми писав «у стіл», щоб потім на повний голос заявити про себе творами, які ні­кого не залишають байдужими.

Валерій Шевчук згадував про історію написання твору: «Книжку “Дім на горі” я писав мовби з кінця, тобто з другої, фольклорно-фантастичної частини “Голос трави”. Писалась вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік — хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене тоді ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш — не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. Мені збаглось видати її окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її друку­вати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді пер­шу частину».

Валерій Шевчук назвав свій твір баладою, бо в ньому присутні фольклорні мотиви й фольклорна образність. Передусім фольклорно-фантастичне наповне­ння твору підтверджують тринадцять новел-притч Івана, який записує їх, щоб пе­редати у спадок наступним поколінням свій життєвий досвід. У цих новелах по­ряд із людьми живуть повним життям сили природи. Грім, блискавка, веселка, мороз, вогонь, вода, повітря, пори року, птахи та звірі стають образами, поді­бними до людей. Цей уявний світ живе поруч із людьми, впливає на формуван­ня характерів героїв. Демонологічні образи стають втіленням того чи іншого ста­ну людини, її доброго чи злого «я», перебувають у постійній боротьбі за душі героїв. З огляду на сказане, особливо цікавою видається легенда про старий дім на горі і його мешканців, яку сімнадцятилітній Галі розповіла її бабуся. Як тільки в сім’ї підростає дівчина, невідомо звідки з’являється якийсь чоловік-красень, намагається її звабити, а потім зникає в невідомому напрямку, залишивши по собі сина. Народжена поза шлюбом дитина (обов’язково хлопчик) ніколи не сидить вдома, бурлакує й зникає невідомо куди. Якщо ж невідомий чоловік підніметься на гору до будинку й нап’ється з рук дівчини води, то вже її ніколи не покине, а в шлюбі народиться дівчинка, яка мусить знати стару легенду й берегтися зваб­ника. Сірим птахом нізвідки спустився до Галі Анатоль, причарував дівчину по­глядом своїх очей, білозубою посмішкою, міцними обіймами — і дівчина піддала­ся звабнику. Коли син виріс, Галя зустріла Володимира, який напився-таки води з її рук і назавжди віддав їй своє серце. Настане час, і сірий птах-звабник споку­шатиме її дочку Оксану…

Друга частина твору — це збірка окремих новел-притч, де діють демонічні сили: домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи. Це потойбіччя впливає на людину, змушує її діяти, боротися. Саме це робить увесь сюжет напруженим і динамічним. Сутність добра і зла письменник досліджує в оповіданнях-притчах «Відьма» і «Чорна кума». У притчі «Панна сотниківна» автор розглядає пробле­му душевної роздвоєності людини: молода сотниківна чи у сні, чи наяву бачить страшні картини розгулу темних сил. Чорт спокушає її своїми можливостями й коханням, але в останню мить вона нетвердою рукою все-таки хреститься й від­ганяє від себе нечистого. У притчі «Перелесник» автор показує, як душевна роз­двоєність може згубити людину. Марія так кохала Івана, який поїхав на війну, так марила ним, що не відмовила перелеснику, який прийшов до згорьованої жінки в образі коханого чоловіка. Вона добре знала, хто перед нею, але втіхи кохання, народження сина витіснили з її душі бажання щось змінити в житті. Одної ночі перелесник показав свою справжню Личину, і серце Марії не витримало: вона померла, так і не побачивши свого коханого, який повернувся з війни.

Тринадцять оповідань-притч другої частини твору — це розповідь про реальне життя людей, але ця реальність ховається за міфічним, фантастичним світом народних оповідань.

 

Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману П. Загребельного «Диво». Твір 11 клас
Сатиричне викриття бездуховності обивателів у сатиричній комедії М. Куліша «Мина Мазайло». Твір 11 клас

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *