Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів «Гей, рум’яні мої небокраї», «Хто в рідному краї…»

Спочатку хочу сказати, що треба поважати й любити ту країну, той край, де ти народився, де ти живеш. Література у великій мірі вчить нас цьому, особливо поезія, де змальовуються картини рідної природи.

Відомий поет Володимир Сосюра зміг передати своє ставлення до рідної землі, а через його поезії і ми починаємо замиловуватися картинами природи.

У поезіях «Гей, рум’яні мої небокраї» та «Хто в рідному краї…» звучить синівська любов до Вітчизни, до її квітучих садів та рум’яних небокраїв, до її гаїв та міст. Автор закликає до життя й творчості в ім’я рідної Вітчизни. Майстерно змальовує він образ весни із дитячим обличчям, з якого сиплються квіти. Яка пролітає над Україною і шумить журавлиним крилом. З надзвичайною любов’ю ставиться поет до України. Коли я читаю його поезії, в моєму серці народжується пошана до тієї землі, на якій я народився. Я певен, що якби всі ставилися до своєї країни так, як великий письменник, життя було б набагато кращим.

Зображення великої батьківської любові в поезії «Синові»
Веселе полювання (за збіркою оповідань О. Вишні «Мисливські усмішки»)

Залишити відповідь