Високий пафос вірша «Гріє сонечко»

Скачати повний твір

Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш «Гріє сонечко».

Натхненно і захоплено оспівує І. Франко весняне пробудження природи:

Гріє сонечко!

Усміхається

Небо ясне,

Дзвонить пісеньку

Жайвороночок…

Вісник весни закликає селянина до праці:

Встань, орачу, встань!

Сій в щасливий час

Золоте зерно!

І. Франко проводить паралель між пробудженням природи і революційною ситуацією в Україні. Він порівнює з селянами-орачами прогресивних діячів суспільства, закликає їх сіяти свої корисні для людей думки «на живу ріллю»:

Сійте в головах

Думи вольнії,

В серцях жадобу

Братолюбія,

В грудях сміливість

До великого

Бою за добро,

Щастя й волю всіх!

Надзвичайна пафосність вірша сповнює читачів радістю та впевненістю, що настане світле, вільне життя на українських землях, коли зійдуть сходи, засіяні просвітителями в душах людей.

Скачати повний твір
Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією «Каменярі»)
Глибока любов поета до рідної землі

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *