Україна — мій дім за зорею

Яка широчінь! Який простір! Яка краса! Так можна сказати про нашу рідну Україну, яка за своє існування перенесла дуже багато знущань. А зараз крається серце на шматки від болю за тяжке становище країни. Але я все-таки мрію побачити свою державу розвинутою, квітучою та багатою.

Те, що я бачу зараз, мене не задовольняє. Кругом панують безладдя, хаос та зло. Наші люди доведені до такого тяжкого становища, що готові кинутися один на одного. Пенсіонерам виплачують мізерну пенсію, робітникам — заробітну платню, на яку не можна прожити, припиняють роботу заводи та фабрики. А яка в нас екологія! Окрім цього, рівень народжуваності в Україні майже вдвічі нижчий, ніж рівень смертності. Українці вимирають. Наша влада поставила багатьох у такі рамки, що люди готові вбивати, грабувати. Ось тому зросла ще й злочинність. Я не хочу, щоб моя Україна залишалася такою. Я хочу бачити її іншою, новою: кругом доброта, порядність і чесність, радісний народ, щасливі діти, зелені ліси, чисте повітря, прозорі річки. Я мрію, щоб кожний українець був гордий за те, що він народився і живе на цій землі, щоб завжди, коли лунає гімн України, кожен із нас з гідністю клав руку на серце і співав його.

Я хочу, щоб стосунки між людьми були добрими і щирими, бо тільки доброта породжує доброту; хочу, щоб між людьми не було ніякої злості, ніякої заздрості, щоб кожен прагнув зробити щось гарне для своєї Батьківщини. І тільки тоді перед нами постане нова Україна — країна любові, доброти та прибутку!