Дивовижна природа нашої землі (Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»)

Ще змалку ми бачимо дивовижну красу та щедрість нашої природи, її яскраві барви, її радість та смуток. Так захоплено я завжди спостерігаю зміну пір року. Мабуть, мої найулюбленіші — це літо та зима. Літо — дуже спекотна, але й найкраща пора року, бо влітку у нас канікули. Ми можемо гуляти допізна, купатися в річці, бігати та грати в улюблені веселі ігри.

А взимку усю Україну засипає снігом. Земля вкрита білою пухнастою ковдрою, наче ватою. Усе зникає під білим простирадлом. А нам весело, бо на нас чекають зимові розваги: санчата, на яких ми летимо з гори, сніжки, які влучно пускаємо одне в одного, ковзани, на котрих ми проводимо усі зимові канікули.

Завдяки нашій природі ми бачимо усі пори року в їхній красі і радіємо, що живемо не в джунглях, де завжди спекотно та задушливо. Як можна уявити наше дитинство і взагалі наше життя без снігу?