Аналіз новели «В житах» Г. Косинки

Новела «В житах» входить до однойменної збірки Григорія Косинки й закріплює за автором звання «послідовника Стефаника», бо новели Косинки сповнені психологізму, лаконічні, з імпресіоністичними домішками. Тим не менш, вони висвітлюють гострі соціальні процеси в українському суспільстві.

Твір змальовує пошук сенсу буття крізь думки та відчуття головного героя Корнія Дзика. У новелі показана лише мить його життя, один день – ніби перепочинок – для встановлення внутрішньої рівноваги. Розповідь йдеться від особи головного героя – дезертира, що переховується в житах, біля свого рідного села. Корній сповнений спогадів про своє життя, його проймає великий жаль, адже не зі своєї волі він стає розбійником в банді отамана Гострого, а потім – дезертиром. Нова класова ідеологія, боротьба за владу – все залишає його спустошеним, бо головний герой не вбачає у цьому ніякого сенсу, лиш безліч поламаних життів, серед яких – і його власне.

Все, що має значення – оця мить в житах. Гаряче сонце, п’янкі аромати, мурашки й хліба. Все сповнено екзистенційним сенсом. Усе є справжнім та життєдайним. Такі імпресіоністичні штрихи підкреслюють внутрішнє прагнення до життя головного героя, ще зовсім молодого, але який вже встиг пізнати лиха.

У творі здіймаються проблеми порушення гармонії між навколишнім та внутрішнім світом, проблема вибору та його наслідків, проблема духовної дезорієнтації в умовах складних громадянсько-політичних процесів.

Бажання жити, відчувати й бути посилюється після зустрічі з Уляною, дівчиною, яку Корній колись кохав. Через нестатки, вона була змушена вийти заміж за багатія Дзюбу, але не перестала кохати Корнія. Їхня зустріч є символом міри самого буття людини.

Автор наголошує на головній думці твору, що полягає у перевазі загальнолюдського над класово-ідеологічним. Він майстерно малює полотно складної долі людини, що втратила свій шлях та прагне відновити внутрішню рівновагу.

План:

1. Спогад про дезертирство
2. Подальший план дій героя
3. Зустріч з Уляною
4. Герой рухається далі

 

Аналіз твору «Мати» Г. Косинки
Аналіз твору «Мартин Боруля»

Залишити відповідь