Захоплююча подорож у дитинство (вступ до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила»)

Мабуть, не помилюся, коли скажу, що в дитинстві почалося наше знайомство і творами відомого російського поета О. Пушкіна. І у більшості випадків — це вірш «Край лукомор’я дуб зелений», вступ до поеми «Руслан і Людмила».

З перших же слів ми поринаємо у чарівний казковий світ, у якому є місце вченому котові, що кружляє на ланцюгові навколо дуба, лісовикам, русалці, що сипить на гіллі, хатці на курячих ніжках, в якій живе Баба-Яга. І, звичайно ж, тридцяти трьом богатирям:

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

І з ними їх ватаг морський…

А потім з’являється таємничий королевич, що «полонить грізного царя», чаклун, який несе богатиря, царівна, яка тужить у темниці, сірий вовк, цар Кощей, що чахне над злотом, і ще багато-багато героїв, які залишаться з нами на все житій. Можливо, у цьому й полягає велич літератури і таємниця дивовижного віку, чиїй називається дитинством.