Чи потрібне людині почуття помірності? (За казкою О. Пушкіна «Казка про золоту рибку»)

Як це не прикро, але у людей є жадібність. Як відомо з Біблії, це один із семи смертних гріхів, що призводить до нестримності, внутрішньої злоби та замкнутей.

Повчальним уроком для людей може бути «Казка про золоту рибку» О. С. Пушина.

Героїня казки — стара, яка тридцять і три роки прожила у землянці на березісинього моря. А потім сталося диво: старий упіймав золоту рибку, яка здійснювала будь-яке бажання. Ось і захотілося старій спочатку нове корито, далі — нову хату, потім — стати дворянкою, а згодом — царицею, володаркою морською, якій Мін служити золота рибка. Такого нахабства не могла витримати навіть добра золота рибка!

На мою думку, стару покарано справедливо. Адже завжди слід у всьому знати межу і вчасно зупинитися. Якби стара так зробила, жили б вони зі старим довго її щасливо, не знаючи труднощів. А що ж вийшло з непомірної жадібності?!

Отже, помірність слід виховувати з дитинства. А казка О. Пушкіна саме й показуєдо чого може довести жадібність.

Захоплююча подорож у дитинство (вступ до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила»)
Мистецтво, що дарує життя (за казкою Г. К. Андерсена «Соловей»)

Залишити відповідь