Як винахідливість врятувала життя білгородцям (за переказом «Білгородський кисіль»)

Скачати повний твір

Білгородка — село, що розташувалося неподалік від Києва. У давнину воно було одним із пунктів у системі оборони від нападів кочівників. Біля Білгородки часто відбувалися битви, які вирішували подальшу долю Київської Русі. У народному переказі «Білгородський кисіль» якраз і відображено один з епізодів тривалої боротьби русичів із печенігами.

Описані події відбувалися 997 року. Одного разу, коли Володимир Святославич виїхав до Новгорода, щоб зібрати військо проти печенігів, ті, дізнавшись про відсутність князя, обложили Білгород. Ніхто не міг ні увійти до міста, ні вийти і нього. Почався голод, а князя з допомогою все не було. На віче городяни вирішили здатися на милість ворога:«Здамося печенігам: когось залишать живим, а кого й умертвлять; а від голоду всі повмираємо».

Та один старий чоловік порадив, як можна уникнути напасті і хитрістю одбитися від ворога. За його порадою городяни викопали два колодязі й опустили в один діжку з киселем, а в другий — з медом. Потім запросили печенізьких послів, щоб вони подивилися на ситуацію, яка склалася в місті, оцінили її й зробили висновки. Вони повели послів до криниць і дали їм скуштувати киселю й меду. Й сказали: «Хоч стійте й десять років, то що ви можете нам зробити? Адже ми маємо їжу від землі». Печеніги були вражені побаченим. Але сказали, що їхні князі їм не повірять, доки самі не покуштують цей кисіль і мед. Білгородці набрали послам з колодязів киселю й меду й відпустили їх. Повіривши, що сама земля годує білогородців, печеніги зняли облогу.

Ось так винахідливість врятувала життя тисячам русичів.

Скачати повний твір
Легендарний козак Морозенко (за переказом «Ой Морозе-Морозенку»)
Сила кохання української жінки (за міфом «Лісова панна»)

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *