Відтворення героїчної і трагічної історії України в народних думах і піснях

Скільки страждань випало на долю нашого народу! Століттями боронив він рідну землю від напасників, ніколи не стихала класова боротьба трудящих проти поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня. У походах за рідну землю, за свободу завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями та думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості.

Назавжди ввійшла в історію боротьба нашого народу проти турецько-татарських орд, які в XV—XVII століттях плюндрували українські землі, забирали людей у рабство. Знаємо ми «Пісню про Байду», «Думу про козака Голоту», де оспівуються захисники народу — сміливі, відчайдушні козаки, які не бояться «ні огня, ні меча, ні третього болота». Хоробро вступаючи в поєдинок з багатим татарином і з турецьким султаном, народні герої завжди перемагають, бо вони боронять свій край, чужого вони не займають, але і свого на поталу не віддають:

То гуляє козак Голота, погуляє,

Ні города, ні села не займає.

Прославляючи своїх захисників, народ вірить в їхню нездоланність:

Дай же Боже, щоб козаки пили та гуляли.

Хороші мислі мали,

… І неприятеля під ноги топтали.

Доба боротьби українців проти польської шляхти теж висвітлена в думах і піснях. Дума «Хмельницький і Барабаш» розповідає про вірність козацькій присязі, про відданість Україні. Гетьман Барабаш хотів умовити Хмельницького, чигиринського полковника, побрататися з ляхами. Але Хмельницький зрозумів, що це зрада, і покарав Барабаша. Кінець думи — це оспівування народного героя:

Ей, пане, пане Хмельницький Богдане Зиновію,

Наш батю, полковнику чигиринський!

Дай, Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли,

А неприятеля під ноги топтали.

У пісні «Зажурилась Україна, бо нічим прожити» передається горе України, землі якої витоптали турецькі орди. Пісня сповнена войовничого запалу і віри, що буде розбитий «вражий турок». Пісня «Ой Морозе, Морозенку» — це слава герою-захиснику, що загинув за свою Україну.

«Дума про Марусю Богуславку» подає нам трагедію життя української жінки-бранки, яка, ставши дружиною турецького султана, не забуває рідний край. Не маючи змоги повернутися в Україну, вона допомагає невільникам-козакам дістатись на Батьківщину.

У «Думі про Самійла Кішку» оспівується герой, який провів у неволі 25 років. У 1599 році Кішка організував на турецькій галері повстання і повернувся в Україну, де був обраний гетьманом.

Можна наводити безліч прикладів про нездоланність українського народу в боротьбі за право жити на своїй землі. І завжди в цій боротьбі перемагає герой визволитель, захисник, патріот.

Історичні пісні і думи — це героїчна історія нашого народу, приклад всім прийдешнім поколінням самовідданого служіння рідному краю, своїй землі.