Українське весілля.Твір-опис 7 клас

Одного разу моїй родині довелося побувати на справжньому сільському весіл­лі у наших родичів. Це було дуже насичене та яскраве дійство, яке я запам’ятаю на все життя.

Із самого ранку наречений із друзями прийшли до хати нареченої. Вони йшли крізь все село з музиками, які грали веселі бадьорі пісні. Усі, хто хотів, приєдну­валися до цього натовпу. Особливо багато було, маленьких дітей, які бігли за на­реченим. І, як виявилося, недаремно, бо наприкінці викупу нареченої їм дістало­ся трохи грошенят та цукерок.

Із хати нареченої лунали співи: протяжні та мелодійні, навіть сумні. Вони мені подобалися більше, ніж гучні мелодії музик. Хотілося добре розчути, про що ті красиві пісні, але де там!

Спочатку наречену «не віддавали». Наперед вийшли її подружки та родичі і вимагали від нареченого грошей. Той торгувався, читав їм вірші, музики весь час грали, били у цимбали, гості пританцьовували, реготали, галас стояв такий, що нічого не було чути. Якась божевільня! Але врешті-решт про ціну нареченої домо­вилися, і вона вийшла до людей.

Треба сказати, що обидва наречених були в національному вбранні і вигляда­ли як справжні гуцули, хоча те село й було неподалік від великого міста. Просто молодята дуже хотіли зіграти саме національне весілля.

Уся ця «процесія», вже більш поважно та урочисто, пішла до церкви. Йшли пішки, тому що церква була зовсім поруч. Там їх обвінчав батюшка. Що я запам’ятав — що в церкві було дуже красиво, багато золота. Але все інше було до­сить нудно, і діти невдовзі порозбігалися. Я також не зміг вистояти все вінчання, тому відпочивав на вулиці.

Потім всі повернулися у двір до хати нареченої. Столи були накриті просто неба, а саме на великому лузі, що починався одразу за тином їхнього городу. Але спочатку ніхто не сідав, бо на лузі були організовані цікаві змагання. Молоді парубки лазили на високий стовбур, ловили свиню, потім дівчат, перетягували ка­нат. Жінки співали, а молодь танцювала під українські пісні. Потім розглядали «придане», яке вишивала сама наречена. Всі високо оцінили її вишивання, хоча й знали, що його було куплено вчора на базарі. Було цікаво!

Згодом гостей запросили до столів. Всі їли, пили, жартували, вітали молодят, висловлювали побажання та вручали молодим подарунки. А як весело потім всі танцювали — не переказати! Гості заспокоїлись лише на світанку, хоча особисто в мене і не влізло стільки весілля — вночі я заснув. І кажуть, що пропустив багато цікавого: і як наречену вкрали, і як викупали, і бійку, і примирення.