Твір-розповідь про живу природу, охорону природи

Влітку я зазвичай приїжджаю до бабусі в село. Мої дід з бабою живуть на березі моря та працюють у лісництві. Весь час вони зайняті роботою з рослинами та тваринами. Я залюбки їм допомагаю.

Дід стежить, щоб у лісі не палили багаття, не вирубували дерева. А от стежити за тим, щоб не було браконьєрів – це вже не його робота. Цим займаються його товариши по службі. У лісництві ніхто не має права полювати та відстрілювати тварин, бо воно має статус заповідної зони.

Бабуня займається зараз проектом збереження рідкісних птахів, птахів-хижаків. На це їхнє лісництво виграло міжнародний грант.

Ще вона працює у ветеринарній лабораторії, яка існує при лісництві. Бере аналізи у тварин, знаходить небезпечні бактерії та віруси. Таким чином, вчасно дізнавшись про небезпеку, можна охоронити здоров’я інших людей та тварин. Хворих тварин відстрілювати можна, але лісники намагаються обходитися без цього, щоб не було ніяких зловживань.

Живуть мої рідні у чудовій місцевості. Поблизу їхньої квартири знаходиться піщаний пляж, де бігають різноманітні ящірки, а подалі – густий ліс. У лісі можна знайти прекрасні, хоч і маленькі, водоспади, камінні каньйони, природні «замки» зі скель. Ходити до такого лісу – суцільна насолода!

Вдома в дідуся та бабусі живе тільки дві тварини – великий яскравий папуга ара та кіт,що приблудився. Папугу звуть Жужа, хоча це хлопчик. Так його прозвав мій дідусь. Клітка висить під самою стелею, щоб кіт своєю широкою лапою не дістав Жужи.

Бабуся у дворі будинку розводить домашні квіти та інші рослини у великих горщиках та ящиках. Кожна моя поїздка до рідних – чудесна мандрівка у царство природи.