Твір-розповідь «Моє життя» про повсякденне шкільне життя

Мій ранок зазвичай починається з пробіжки. Я прокидаюся на півгодини раніше, ніж мені потрібно було б, якби я ранком не поспішав на спортмайданчик.

Вдягаю легеньку курточку та кросівки та вибігаю на вулицю! Мчу стадіонною доріжкою, кручуся на турніках, ходжу як повітряний акробат вузькою трубою спортивного «лабіринту». А потім мчу додому чимдуж! Треба ще встигнути прийняти короткий душ, щоб освіжитися після фіззарядки.

Потім я акуратно вдягаю шкільну форму, швиденько зачісую своє коротке волосся. Поки я займався зарядкою, мама з татом вже пішли на роботу – кожний на свою. Сніданок вони залишили мені у холодильнику. Я розігріваю його, снідаю, заварюю собі чаю.

А потім мене чекає день шкільних занять. Школа моя знаходиться недалеко від дому, я йду туди пішки. Вчуся я добре, але без фанатизму, як кажуть вчителі. Раніше батько вмовляв мене вчитися краще, казав, що я можу бути відмінником. Але я не впорався з таким великим для себе та серйозним завданням. Тепер батько мене не агітує прагнути до золотої медалі.

Мій улюблений урок у школі – біологія. Сьогодні його, на жаль, немає. Ще я полюбляю фізику, хімію, тобто науки про природу.

Мені цікавіше вчитися не ідеально, але активно займатися позашкільною творчістю. Я люблю заняття у гуртках та секціях більше, ніж «пітніти» за партою за підручниками. Тому сьогодні після уроків я залишуся на репетицію команди КВК.

А завтра я піду до фотосекції у нашому місцевому Будинку культури. Там ми будемо вчитися знімати на фотоапарати та камери, професійно друкувати фотографії, робити власноруч гарні рамки для фото.

Вечір я проводжу вдома, готую собі костюм на КВК, базікаю з батьками за вечерею, а спати намагаюся вкластися як можна раніше, бо люблю прокидатися рано. Завтра буде новий день мого чудового життя!