Твір на тему «Пам’ятай, що слово – бумеранг»

Бумеранг – це така штука в австралійських аборигенів, яка має властивість повертатися та летіти в напрямку того, хто її кинув. Тобто, кинув Петро бумеранга до Василя. А бумеранг сам повертається до Петра. Так він працює згідно фізичних законів.

Чому ж бумерангом можна назвати слово? Адже сам бумеранг – це зброя, загострена дерев’яна палиця, її використовують на охоті, на війні! Порівняння ж слова з бумерангом говорить про те, що слово може бути зброєю. Гострою та нещадною. А також саме такою зброєю, яка повертається до того, хто її кинув в іншу людину.

Я придумав приклад того, як слово може бути бумерангом. Йшла собі одна людина вулицею та й обізвала іншу дурепою. А та почула та й обізвала дурепою першу, тобто, слово «прилетіло» назад. Стоять вони серед вулиці та лаються, витрачають свій час на сварки.

Якщо взяти приклад з літератури, то можна побачити, що все серйозніше. У письменниці Марко Вовчок в повісті «Інститутка» панночка гнобить своїми словами та вчинками дівчат навколо, які теж хочуть щастя та кохання. А ще дуже яскравим прикладом того, як слова «літають бумерангами» може бути історія у повісті «Кайдашева сім`я» Івана Нечуй-Левицького. Стара Кайдашиха «пиля» словами невісток, немовби хоче розвалити сімейне щастя своїх синів.

Інші члени родини Кайдашів теж рідко лізуть «за словом у кишеню», але слово це найчастіше сварливе. Воно «літає» від одного до іншого члена родини, провокує сварки та сутички. Варто одному з членів родини згадати ту сварку, що була колись, закипіти від старої образи – і вперед!

Тобто, зі словом варто бути обережним. Недобре та необачне слово може нашкодити дружбі, коханню. І тоді лишається тільки розкаюватися в своїх словах.

Твір портретний нарис про відому українку
«Як українці знайомляться» – публіцистичний твір

Залишити відповідь