Святослав – хоробрий і благородний князь

Князь Святослав — син князя Ігоря та княгині Ольги. На київському престолі він князював 28 років, хоча більшість часу проводив не в Києві, а у військових походах. Він ніколи не нападав зненацька, а попереджав своїх ворогів: «Іду на ви!». Його боялися, але поважали за те, що був хоробрим і відважним.

Після смерті матері князь вирішив назавжди оселитися в Болгарії, яку вважав уже своєю. Але за його відсутності греки підмовили болгар не пускати Святослава, бо боялися, що він піде війною й на них. Святослав у кровопролитній битві переміг болгар і вирішив укласти «твердий мир» із греками, бо у нього залишилося зовсім мало воїнів. Князь послав до грецького царя «кращих мужів», які передали його слова про те, що він ніколи не піде війною на грецьку землю і вважатиме своїм ворогом тих, хто це зробить.

Мирний договір було підписано. У ньому Святослав підтверджував «свою повну приязнь» до грецьких царів і їх народу. Але князь розумів, що залишатися тут небезпечно.

Із нечисленним військом, втомленим битвами, князь вирушив на батьківщину. Але підступні переяславці передали печенігам відомості про те, що у князя вони знайдуть велике багатство, отримане ним від греків. Поплив Святослав Дніпром через Дніпровські пороги, хоча воєвода Свенельд і відмовляв його, попереджаючи, що коло порогів на нього чекають печеніги.

Святослав, під’їхавши до порогів, пересвідчився, що печеніги дійсно там засіли. У нього було дуже мало війська, щоб прорватися з боєм, тому він вирішив перезимувати на Білобережжі, сподіваючись, що або взимку печеніги самі відступлять, або прийде допомога з Києва. Зима була дуже важкою для князя. Не вистачило харчів, почався лютий голод. Ледве дочекавшись початку весни, князь вирушив у путь. Але печеніги терпляче очікували його біля порогів. Почалася нерівна січа з ворогом, який значно переважав кількістю. Хоробрий Святослав загинув у цьому бою. З його черепа печеніги зробили чашу й пили з неї.

Тільки невеликому загонові під керівництвом Свенельда вдалося дійти до Києва й розповісти про смерть Святослава.

Так трагічно обірвалося життя хороброго й благородного князя.