Ставлення до матері (за віршем «Пішачок»).

Скачати повний твір

Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші «Пішачок». У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї:

Руки спрацьовані, чорні, як та смола,
Потріскані, наче підгорілі коржики.

Син зовсім інший:

…як чорний, нікельований лімузин.

Вже те, що вони йдуть не поряд, а на відстані, свідчить про зневажливе ставлення сина до матері:

Отак вони йдуть собі, ніби справді чужі.
Вона заворожена сином, щаслива.
А він як погляне на ті руки-коржі,
То чується так, як розчавлена слива.

Куди ж вони крокують? Виявляється:

Вона іде бавити чуже немовля,
А він на роботу — в міністерство.

Кому ж має завдячити цей «нікельований лімузин» своєю освітою? Звісно, тільки їй, матусі, яка все життя присвятила синові, щоб він мав можливість працювати в міністерстві.

Саме це найбільше і вражає, що діти зневажають батьків, забуваючи про подяку, звичайну людську повагу:

І слава Господу, що воно — пішачок,
Що не має державного автомобіля,
Бо мати по вулиці несла б свій мішок,
А він проїжджав би десь поблизу, десь біля…
Скачати повний твір
Образ матері України (за поезією «У дитячому серці жила Україна»)
Краса української природи

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *