Широка гама почуттів в ліричній драмі І. Франка «Зів’яле листя». Твір 10 клас

Видатний поет і вчений Максим Рильський збірку «Зів’яле листя» поставив поряд з кращими інтимними поезіями Т. Шевченка й О. Пушкіна. Великого Каменяра захоплювала краса народної пісні, її глибокий ліризм, тональне багатство і безмежний оптимізм. Ряд поезій у збірці «Зів’яле листя» написаний у стилі українських народних пісень. Поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» , «Ой ти, дубочку кучерявий…» -, «Ой жалю, мій жалю…» , «Червона калино, чого в лузі гнешся?» завдяки своїй милозвучності і яскравості образів стали відомими широкому загалу. Вони чарують нас своєю щирістю, образністю, мелодійністю.

Мені дуже подобається поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» . Контрастними порівняннями, що властиві народній пісні, Франко зображає красу дівчини, яка чарує душу закоханому, пробуджує палке почуття любові:

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устоньки – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ми відчуваємо, як страждає ліричний герой. Для нього мила, яку він втратив, водночас радощі і горе. Лишилася тільки невгасима любов, яка ранить його серце:

Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу!

Очі коханої – кращі від сонця, вони запалюють серце пожаром.
Поезія «Червона калино, чого в лузі гнешся?» пройнята глибоким ліризмом і високою музичністю. Читаючи її, ніби чуєш журливу мелодію, співзвучну глибоким переживанням червоної калини. Ця поезія – своєрідний діалог між дубом і калиною, діалог сили і ніжності. Трагедія калини в тому, що дуб своїм гіллям закрив їй сонце, підточив сили:

Я в гору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара;
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,
Отінив, як хмара.

Калина прагне до світла, до сонця, як людина – до життя, щастя, краси, любові. Мені здається, що краса природи в зображенні поета не мертва, а персоніфікована. Поезія викликає в душі читача бадьорі, світлі почуття.

Ряд ліричних поезій збірки («Безмежнеє поле…» , «Не минай з погордою…» , «Твої очі, як те море…» ) покладено на музику. Особливо чарує нас романс К. Данькевича на слова чудового вірша Франка «Чого являєшся мені у сні?». У ньому хвилююче відтворено велику, ніжну, але нерозділену любов юнака. Тільки уві сні являється йому образ коханої, тривожить його зранене любов’ю серце. Герой щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. Довга розлука ятрила серце пекучим болем, але не згасила вірного кохання. Свою безнадійну любов герой переливає в сумні пісні:

В життю ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні – пісні.
Завершується ця поезія звертанням до коханої:
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні.

Здається, що ці рядки поет писав кров’ю серця. Такі вони ніжні, сердечні.

Високе почуття любові оспівується і в поезії «Не раз у сні являється мені…» :

Не раз у сні являється мені,
О люба, образ твій, такий чудовий,
Яким яснів в молодощів весні,
В найкращі хвилі свіжої любови.

Чарівна і неповторна інтимна лірика великого сина України дає читачам силу і наснагу, наче джерельна вода. Лірика Франка безсмертна. Краще М. Коцюбинського не скажеш: «У Франка є прекрасна річ – лірична драма «Зів’яле листя». Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв».

Драма кохання у вирі буття (За ліричною збіркою І. Франка «Зів’яле листя»). Твір 10 клас
Народнопоетичні мотиви в поезії І. Франка. Твір 10 клас

Залишити відповідь