Що мені відомо про полемічну літературу

Література — це мистецтво слова. За специфікою використання ми розрізняємо наукову, художню, документально-публіцистичну літературу. Вивчаючи давню українську літературу, я дізнався ще і про полемічну літературу.

Що ж таке полемічна література, коли вона виникла? Українська церковно-полемічна література XV[—XVII століть виникла й розвивалась як один із засобів захисту православ’я від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву владі римського папи, від примусової полонізації українського народу. Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси, на мою думку, і виник термін «полемічна література». Поштовхом до полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму, противника православ’я Петра Скарги «Про єдність церкви Божої» (1577), яка по суті була ідеологічною основою Брестської унії (1596), Цілий ряд творів, наприклад полемічне «Посланіє до латин из их же кніг», з’явилося як відповідь на цю книгу П. Скарги. На захист православної віри піднялися православні священики, просвітителі XVI—XVII століть, перед якими стояло завдання — у словесному поєдинку викрити й засудити церковну унію, висміяти зрадників-уніатів.

Отже, українська полемічна література відстоювала, хоч і в релігійній формі, право народу на свою віру, на соціально-національне визволення, правдиво зображувала життя, страждання, утиски народу.Серед відомих полемістів я знаю Максима Грека, старця Артемія, Івана Вишенського. Полемічні твори Івана Вишенського, які ми вивчали в школі, дали мені повне уявлення про полемічну літературу того часу.

Ознайомившись із творами І. Вишенського, я дійшов висновку, що вони виходять за межі церковних суперечок, богословських дискусій. У них виразно проступають риси викривальні, відчувається голос полеміста на захист пригноблених верств населення, бідного і нещасного селянина.

Отже, боротьба релігійна нерозривно пов’язана з боротьбою соціальною і національною, а полемічна література викриває пригноблення народу — церковного, соціального і національного. Ось такі відомості про полемічну літературу отримав я в дев’ятому класі, вивчаючи українську літературу.

 

Яким я уявляю князя Ігоря (За «Словом о полку Ігоревім»)
Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури

Залишити відповідь