Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією «Патріоти»)

Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші.

Письменник зображує розмову двох хлопців «про долю своєї землі». Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і самобутність української культури. Інший розмірковує над тим, яке високе місце посяде наш народ серед інших, коли отримає права. Але автор іронічно ставиться до того, що ці двоє

… вели язиками

Роботу для краю свого,

Гукали й махали руками,

Де річ вимагає того.

Поет сумує з приводу того, що «ті двоє з балачками втомившись, веселі собі розійшлись».

Адже для них головним було поговорити, бо вони патріоти лише на словах, їх цікавить власне красномовство, а не доля Вітчизни.

Але існують, на думку В. Самійленка, і справжні патріоти. Саме таким є третій хлопець, що дививсь на балакучих товаришів оддалі. Він бачив душею Вкраїну, уболівав за неї:

Він мовити красно не міг,

Але задля діла святого

І жив він, і в землю б поліг, —

так характеризує автор цього хлопця. І ми розуміємо, що це і є справжній патріот.

На думку В. Самійленка, вірним сином своєї Батьківщини, патріотом можна вважати лише ту людину, що не словами, а справами доводить свою любов до Вітчизни. Поет засуджує балакунів, що лише базікають, а не роблять нічого конкретного для покращання долі народу України та рідної мови.