«Прости мене, що ти, така свята… (За інтимною лірикою В. Стуса). Твір 11 клас

Скачати повний твір

Василь Стус писав вірші про кохання, Сказати так, – те саме, що сказати: «Пушкін написав вірші про пам’ятник Петру І».

Замисліться тільки: майже вся лірика, присвячена коханій, синові, сім’ї, написана за десять тисяч кілометрів від них, у неволі, з постійною гіркою думою про те, як ускладнив і покалічив він їм життя. Цей біль за безневинні страждання жінок виплеснувся у вірші на мотиви української народної пісні «їхали козаки» , в якій є такі рядки:

…прив’язали Галю до сосни косами,
розійшлись по лісу, назбирали хмизу,
підпалили сосну від гори до низу…

Полум’я, в якому горіла ніжна, довірлива дівчина, охопило серце поета. Свою провину перед жінкою він відчував особисто – і як провину усього людства перед коханою, матір’ю нареченою:

Прости мене, що ти, така свята,
На тім вогні, як свічечка, згоріла.
О як та біла білота боліла,
як боліла біла білота.

Василь Стус уявляє кохання як такі відносини, коли люди стають – одна душа, одне тіло, одна доля. Тільки взаємна щирість і жертовність роблять любов справжньою:

Віддай мені своєї смерті частку,
візьми од мене часточку життя,
вдвох уникнем самоти, як пастки…

У неволі, у розпуці він береже спогади про щастя, яке тільки в снах повертається до нього:

Наснилося з розлуки, наверзлося,
з морозу склякло, з туги – аж лящить.
Над Прип’яттю світання зайнялося –
І син біжить, як горлом кров біжить.

Клята жіноча професія – чекати чоловіка з моря, із шахти, із тюрми… Василь Стус із далечини очима душі бачить, як
у порожній кімнаті

біла, немов стіна,
притомившись чекати,
спить самотня жона.

Оте простонародне «жона» надає дуже особистого смислу поезії, мов щось суттєве намагається передати рідній людині поет – свій біль, тугу, співчуття.

Згодом тяжчають спогади й думки. Муки близьких людей додають ще більшого болю в засланні, і стають перед поетом постаті жінок, розлучених з ним:

Жінку лишив на наругу,
маму лишив на біду.
Рідна сестра, як зигзиця,
б’ється об мури тюрми…

Безрадісна повість підходить до фіналу. Уже й поет готовий до смерті, з нею тепер буде шлюб. А сниться дім, сниться, як
Спить кохана. Мати спить.

І навзнак,
по вечірній зморі впавши,
син міцно спить.

Останнє прохання – «відпусти мене, ясновельможний: бачу Україну в тьмяних снах» – крає серце.

Скачати повний твір
Через терни до зірок (За творчістю Василя Стуса). Твір 11 клас
Джерела ліричного світосприйняття В. Стуса. Твір 11 клас

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *