Поетичні ідеали Павла Грабовського. 10 клас
Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне.
Що таке ідеал у розумінні різних людей? Деякі думають, що ідеал — це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. Саме такою людиною й був поет Павло Грабовський, уже хоча б тому, що поети та письменники — найбільші й найфанатичніші ідеалісти. Ідеал, чудовий образ, потрібен їм як повітря, бо інакше неможливо творити, неможливо жити майбутнім.
Провівши більшу частину свого життя у засланні, далеко від рідної землі, рідної культури, не спілкуючись з іншими представниками літературних кіл, поет мріє про краще майбутнє України, створюючи образ борця за її свободу. Єдиний і непорушний ідеал людини-борця, людини-мученика пронизує всі його вірші:
Боровся я за щастя для людини,
За світло в чорній млі.
Поет служить усе життя тільки одній ідеї, сприймаючи світ через призму боротьби та праці заради кращого майбутнього. Із замилуванням і болем згадує він свою кохану, яка загинула на каторзі:
Любить врага, всестраднице свята,
Ти людям грішним завіщала,
Конаючи під тяжею хреста…
Так писав Грабовський Надії Сигиді, полум’яній революціонерці, яку називав «щирою», «простою», насправді ідеальною, якою «тільки що не марить». І саме тут виявляється суперечність у світогляді поета. Один ідеал наче приноситься в жертву іншому — жінка і революція покладені на ваги.
Але чи потрібна така жертва? Чи варті майбутня краса і гармонія хоч однієї хвилини страждання навіть найнепомітнішої людини? П. Грабовський допускає таку жертву, хоча йому і не під силу боротьба й катування, він уважає їх несправедливими:
Війна та кров… О, чоловіцтво хиже,
Не гідне навіть імені людей!
Бачачи страждання свого народу і не знаходячи іншого шляху для його визволення, крім жорстокої боротьби, усі свої поетичні твори П. Грабовський присвячує тільки цій ідеї.