«Пісня про Байду» — зразок давньої історичної пісні
Історичні пісні, в яких відображена боротьба за вільне, щасливе життя, займають значне місце в українській поезії.
Представником народних мас, оборонцем рідної землі найчастіше в піснях XVI і XVII століть виступає козак. Образ козака в цей час стає символом славного лицарства.
У «Пісні про Байду» йдеться про мужнього козака, глибоко переконаного у неминучості своєї перемоги над ворогами.
Турецький цар підмовляє Байду:
| Ой ти, Байдо, та славненький, Будеш мені лицар та вірненький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Вкраїночку! |
Але Байда гордо й сміливо відкидає його пропозицію:
| Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівночка поганая! |
Байду не вабить ні царство, ні панство, ні чарівна красуня.
«Пісня про Байду» — це уславлення героя-захисника, який загинув за свою Батьківщину. Народ наділив свого улюбленого героя такими найкращими рисами, як вірність своєму народові, Батьківщині, непримиренність до ворогів.