Осуд моральних пороків у народних байках («Миша, жаба і каня», «Не випусти рака з рота», «Хвалькувата муха»).

Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню.

У байці «Миша, жаба і каня» мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. Незабаром вони вилізли з ями й опинилися наверху. Вони не помітили, як до них наблизилася каня і з’їла їх обох. Байка засуджує поверхове ставлення до справи. Саме через те миша і жаба поплатилися життям, а їх необачністю скористалася хитра каня. Отже, висновок такий, що до кожної справи треба підходити з розумом, тоді можна уникнути багатьох неприємностей.

У байці «Не випусти рака з рота» висміюється улеслива хвала, через яку рак зміг обдурити ворону. Байка вчить, що не треба куплятися на солодкі слова, а завжди мати свою думку і оцінку самого себе. Тоді зможеш уникнути багатьох прикростей.

Байка «Хвалькувата муха» викриває один з найбрудніших людських пороків — вихваляння себе за рахунок чужої праці. Людина, яка звикла жити за рахунок чужої праці та ще й хвалитися цією працею, не годна називатися людиною.

Отже, народні байки вчать нас як треба жити, щоб не було соромно дивитися в вічі іншим людям та самому собі.

Устим Кармалюк — керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків.
Засудження моральних пороків у народних байках

Залишити відповідь