Обрядова пісня як показ життя давніх предків

У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували під час певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні.

Під час зимових свят люди співали колядки та щедрівки, в яких прославляли працю господарів, висловлювали побажання щастя та здоров’я:

Заколядуймо ми цему ґаздові,
Цему ґаздови й єго столові.
…Віншуємо вас щастям, здоров’ям,
Щастям, здоров’ям та й святим Різдвом.
А за цим словом будь, ґаздо, здоров!

Коли надходила весна, весело пригрівало сонечко, наставала тепла пора, люди зустрічали цю пору року веснянками:

— Ой весна, весна — днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Ще й зеленеє житечко…

Дуже врочисто люди відзначали завершення жнив. І в полі, і по дорозі додому, і за святковим столом співали різних обжинкових пісень. У них селяни прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали свою радість з приводу закінчення жнив:

Наше село весело —
Ми віночок несемо.
Не з золота — з яриці,
З назимої пшениці!

Через обрядову пісню сучасна людина може не тільки дізнатись про життя своїх предків, а й ближче відчути навколишній світ природи. Адже дуже важливо пам’ятати, звідки ми походимо, і що нам дає наснаги в цьому житті.

«Як гарно плестись останньою, десь позаду-позаду…» (за оповіданням «Кривенька»)
Яким я уявляю Байду.

Залишити відповідь