Нечиста сила забруднює душу (за казною «Красний Іванко і закляте місто»)

На світі існує як і добро, так і зло. Яким саме ти виростеш і станеш, залежить тільки від тебе. У казці «Красний Іванко і закляте місто» хлопчик продовжував любити матір, навіть коли дізнався, що мати його продала ще ненародженим. Бо добро — це вірний шлях твого розвитку, зла людина не може відчувати тепла й доброти, навіть кохання злої людини оманливе. Усі відчуття цієї людини вкриті нечистю й кривдою.

Коли Іванко виріс, почав боротьбу за себе, бо побачив, що мати дуже переживає через свій учинок. Своєю міццю та добром він переміг саму нечисту силу та не відрікся від рідної матері. Він не мовив жодного слова чортам, як вони його не вмовляли, бо послухав поради старого Діда-Всевіда. Коли ти твориш добро, увесь світ це відчуває, навіть невеличке добро може багато змінити. Навіть самому приємно комусь допомогти або запобігти комусь вчинити зло.

Іванко зробив добро не тільки для себе, а й для своєї матусі, врятувавшись віл нечистої сили. Але ще більше благо він створив, врятувавши місто Проїм, яке було чорним.

Нечисту силу Іван не пустив у свою душу, зміг протистояти благанням чортів. Добром йому віддячила зачарована царівна, яка переховувала хлопця у своєму палаці три ночі. Врешті-решт Іван закохався у дівчину та одружився із нею, не забувши й про рідну матір — забрав її жити до себе.

Хлопець зробив правильний вибір і не пустив чорне у свою душу. Добро треба завжди сіяти, навіть там, де його вже немає, де немає надії. Якщо вірити в добро та не забруднювати душу злом, добро завжди переможе.

Коли щось робиш, нічого не помічаєш (за міфом «Чому буває сумне сонце?»)
Чарівний світ казки «Ох»

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *