Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням «Грицько»)

Коли я прочитав невеличке оповідання Б. Грінченка «Гринько», то відчув симпатію до зображених у ньому дітей. Грицько викликає особливу повагу. Коли Грицько застав Семена у чужому саду й отримав прочухана від його матері, він повернувся і пішов від них на берег кручі, бо «не любив заводитись». А далі могло статися страшне. Семен підійшов ззаду до Грицька і хотів відібрати у нього бублик, але послизнувся з кручі й впав у річку. Річка в цьому місці була глибокою, Семен плавати не вмів і людей поблизу не було. Грицько, хоча й отримав удар кулаком по обличчю, миттю зрозумів, що його кривдник потопає. Як був в одежі, Грицько стрибнув у воду і врятував життя Семенові.

Мені сподобався вчинок Грицька, бо добро, яке було в ньому, перемогло кривду і злість, коли з’явилась загроза смерті. Добрий вчинок Грицька поклав початок добрим стосункам і між сім’ями Грицька та Семена.