Людину визначають її вчинки (за казкою братів Грімм «Пані Метелиця»)

Як відомо, вчинки людей бувають різними. Від чого це залежить? Мабуть, не помилюся, коли скажу, що від безлічі причин. Насамперед, від того, якою є людина: доброю чи злою, порядною чи лицемірною, чесною чи брехливою. А ще — від її виховання і того способу життя, який вона сповідує.

Ця тема хвилює не одне покоління людей. Часто вона порушується й у казках. Зокрема, у народній німецькій казці «Пані Метелиця», записаній відомими німецькими фольклористами братами Якобом і Вільгельмом Грімм.

Із змісту казки ми дізналися, що пасербиця й донька мачухи були абсолютно різними. Працелюбна, добра, порядна пасербиця страждала від знущань своєї мачухи та її злої й грубої доньки. Пасербиця була настільки чесною, що не змогла приховати навіть те, що починок упав у криницю. Злякалася бідна дівчина гніву мачухи та й «пішла до криниці, не знаючи, що робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю й знепритомніла». Але потім у гостях у бабусі, пані Метелиці, відчувши добро старенької, відтанула душею.

Пані Метелиці теж сподобалася мила дівчина. Але, побачивши, як та сумує за рідною домівкою, відпустила її. За свою працелюбність, чемне ставлення до старенької, добре серце пасербиця отримала щедру винагороду: пані Метелиця облила її золотим дощем. Бідна дівчина навіть не очікувала такого дарунка.

«Увійшла пасербиця до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити». Ніколи до пасербиці вони так не ставилися, та засліпив їх обох блиск золота. Ось і вирішила донька матері теж отримати золото, адже була вона жадібною, як і її мати. Мачуха відправила свою доньку до пані Метелиці. Та не хотілося дівчині працювати, бо не звикла вона до цього. Крім того, була вона ще й невихованою, грубою. Пані Метелиці скоро набридли лінощі дівчини, і вона сама поклала кінець її службі. А в нагороду за її лінощі перекинула на неї великий казан смоли. Отакою була нагорода доньки мачухи!

Отже, як бачимо, схильність людини до добра чи зла виявляється в її вчинках, діях. І це незаперечний закон життя.

 

«Що за диво ці казки!» (О. Пушкін)
Лиш той красивий і обличчям, і душею, хто добра іншому бажає (за казною Ш. Перро «Попелюшка»)

Залишити відповідь