Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою «Лісова пісня»). 10 клас
Драма-феєрія «Лісова пісня» була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка; а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, бо:
Їм невістки треба
бо треба помочі — вони старі…
Між Мавкою та матір’ю опиняється Лукаш, він дуже безвольний, не бореться за своє кохання та щасливу долю. Чому не опирається матері, а піддасться її впливу? «Та бачиш… мати все гризуть за тебе!..». Як зрада їх з Мавкою кохання звучать слова Лукаша:
Готуйте, мамо, хліб для старостів,
Я завтра засилаюсь до Килини!
Я вважаю, що його правильно покарали Доля та Злидні, бо не можна так ображати інших. Через його слова Мавка йде із Тим, що в скалі сидить. Нічого путнього не вийшло із їх з Килиною подружнього життя. Вона не тільки лінькувата виявилась, ще й з його матір’ю увесь час лається. Який контраст: спочатку мати Лукаша каже Килині:
Ходіть, Килинко… любонько…
Ей, рибонько, то ви вже обробились?
Ну що то сказано, як хто робітний та здужає…
А після одруження Килини та Лукаша:
О, вже й розвиднилось,
А та все спить.
…Бодай навік заснула…
Встань! А встань, бодай
вже ти не встала!
Хоча і каже свекруха Килині, що Мавка була б кращою од неї, та мені здасться, що їй була б не до вподоби будь-яка невістка:
А що ж, — гадаєш,
ні? Таки й була б…
бо то було таке покірне, добре,
хоч прикладай до рани…
Я вважаю, що люди повинні поважати один одного, тоді вони будуть щасливими. Мавка дуже любила Лукаша, але все одно вони не були б такою родиною. Вони належали до різних світів. Цікавими є слова Перелесника:
Щастя — то зрада,
будь тому рада, —
тим воно й гарне, що вічно летить!
Мавка, страждає від неподільного кохання, але не заважає Лукашеві жити із Килиною.
Лукаш не зміг заради неї відмовитись від власного спокою. Отже, виходить, що Мавка кохала більше за Лукаша. Мабуть, саме тому вона залишилася живою:
Ні! Я жива! Я буду,
вічно жити!
Я в серці маю те,
що не вмирає.