Конвульсії і загибель «маленької людини» в тенетах знеособлених, відчужених сил (За новелою Ф. Кафки «Перетворення»). Твір 11 клас
Англійський драматург Бернард Шоу написав п’єсу «Пігмаліон» у 1913 році, використавши міф про скульптора Пігмаліона, який створив статую прекрасної Галатеї, закохався в неї і, за допомогою богині Афродіти, зумів оживити її. У ролі Галатеї ми бачимо лондонську квіткарку Елізу Дуліттл, а її Пігмаліон – професор фонетики Хіггінс. На сторінках п’єси з вуличної замазури, за допомогою Хіггінса, Еліза перетворюється на справжню леді.
Минуле життя Елізи пройшло на вулиці, у жебрацьких кварталах. З дитинства дівчина не мала нормальної сім’ї, найближчий її родич – це батько-п’яниця, якого зовсім не цікавить життя дочки: «Немає в мене батьків. Вони сказали, що я вже доросла і можу сама себе прогодувати, і вигнали мене геть» . Але, незважаючи на умови, серед яких жила дівчина, вона залишається чесною, щирою, з почуттям власної гідності: «Ви великий грубіян, от я вам що скажу. Не захочу, так і не залишуся тут. Не бажаю я, щоб мене били мітлою, так! І зовсім я не просилася в Букінгемський палац. А з поліцією я ніколи справи не мала, ніколи! Я не якась, я…» , – говорить вона своєму «творцеві» .
І от Еліза потрапляє в дім до Хіггінса, де він проводить свій експеримент: намагається навчити її правильно говорити й зробити з неї справжню леді. Дівчина виявляється, на рідкість здібною ученицею: вона з легкістю опановує літературну англійську мову, перед нею відкриваються справжні багатства духовної культури, які вона жадібно всотує. Еліза – талановита, щедро наділена розумом, здібна дівчина, тому вже через деякий час вона привертає до себе увагу на великосвітському прийомі і скоряє серце Фредді, але в її серці оселяється любов до Хіггінса. Еліза розуміє, що ніколи не заволодіє ним цілком, тому що вона завжди буде стояти для нього на другому місці після філософських захоплень.
От що він сам говорить про свої стосунки з жінками: «Я знаю, що як тільки я дозволяю жінці зблизитися зі мною, так вона зараз же починає ревнувати, чіплятися, шпигувати і взагалі отруювати моє існування. І я знаю, що як тільки я дозволяю собі зблизитися з жінкою, я стаю егоїстом і тираном» . Саме таким став Хіггінс, зіткнувшися з почуттям Елізи. Він повідомляє її, що просто звик до її присутності, що він покладається на неї в різного роду дрібницях, і Еліза розуміє, що вона для Хіггінса «ніщо, гірше від оцих черевиків» . Вона хоче піти від нього, але не може, тому що їй нікуди йти, до того ж у неї немає засобів для існування. Тому дівчина з гіркотою вигукує: «Ах, якби я тільки могла взятися знову за свій кошик із квітами! Я б не залежала ні від вас, ні від батька, ні від кого на світі! Навіщо ви відняли в мене мою незалежність? Навіщо я погодилася на це! Тепер я тільки жалюгідна раба, незважаючи на всі мої убори» .
Яке ж майбутнє Елізи Дуліттл? Еліза опиняється між Фредді й Хіггінсом. Вона стоїть перед вибором: усе життя подавати черевики Хіггінсу, або змиритися з тим, щоб усе життя їй подавав туфлі Фредді. Я вважаю, що Еліза б вибрала друге з кількох причин. По-перше, за цих умов не постраждала б гордість дівчини: їй би не довелося все життя принижуватися перед Хіггінсом. По-друге, не довелося б повертатися на вулицю, тому що вона могла б безбідно існувати, ставши дружиною Фредді. А третя причина, на мій погляд, полягає в тому, що, незважаючи на своє почуття до Хіггінса, Еліза не зовсім довіряє цьому Пігмаліонові: аж занадто богоподібну роль грає він у її житті, він занадто далекий від неї. Так би я і закінчила цю історію прекрасної Галатеї і егоїстичного Пігмаліона.
Безсумнівно, «Пігмаліон» є найпопулярнішою п’єсою Б. Шоу. Автор показав нам трагедію бідної дівчини, яка пізнала злидні, яка раптом опинилась серед вищого суспільства, стала справжньою леді, закохалась у людину, яка допомогла їй підвестися на ноги. І дівчина змушена відмовитися від усього цього, тому що в ній прокидається гордість і вона розуміє, що людина, яку вона кохає, відмовляється від неї.
На мене п’єса «Пігмаліон» справила величезне враження. Майстерність Б. Шоу, з якою він показує нам психологію людей, а також усі життєво важливі проблеми суспільства, у якому він жив, не лишають байдужими нікого.