Добре роби – добре й буде (за казкою братів Грімм “Пані Метелиця”). Твір 5 клас

Мабуть, не помилюся, коли скажу, що роботящих завжди люблять, а леда­чих не шанують. І не тільки тому, що працьовиті більше встигають. Просто, на мою думку, роботящі є більш надійними людьми, на них можна покластися і вони ніколи не підведуть. Ця тема дуже популярна у казках народів світу. Важ­ливе місце посідає вона і в казці німецьких фольклористів Я. та В. Грімм «Пані Метелиця».

У казці можна виділити так званий «мандрівний сюжет» про падчерку та донь­ку мачухи. Як завжди, падчерці тяжко жилося у мачухи: і працювала вона багато, і слова доброго ніколи не чула, «була справжньою попелюшкою вдома» (переклад С. Сакидона). А донька мачухи була бридкою й лінивою, але жилося їй добре. Од­ного разу падчерка багато пряла і порізала палець. Нахилилася вона до криниці, щоб змити кров, а починок упав у криницю. З великого жалю бідна дівчина, не витримавши докорів мачухи, кинулася у криницю.

Виявляється, що там, на дні криниці, зовсім не страшно: там «ясно світило сонце, і тисяча розмаїтих квітів цвіли навколо неї». Дівчина була працелюбною, тому не злякалася ні пічці допомогти, ні яблуньці, обтрусивши її плоди. Не по­боялася вона й хатньої роботи, яку дала їй пані Метелиця. Дівчина із завзяттям вибивала подушки, в усьому догоджала старенькій. Та найбільше її вражало добре ставлення до неї пані Метелиці.

Але згодом засумувала дівчина за рідною домівкою. Це сподобалося пані Ме­телиці, і вона відпустила падчерку додому. А за її працю вирішила нагородити, обливши дівчину золотим дощем.

Жадібністю запалали очі доньки мачухи, коли побачила вона нагороду пад­черки, тому вирішила й сама збагатитися. Але оскільки була ледачою, то не вміла нічого робити, та й не прагнула навчитися цього. Тому те, що її облили смолою, абсолютно справедливо.

Німецька казка повчає бути роботящим, бо тільки тоді нагорода буде заслуже­ною. А ще завжди слід поважати старших і не забувати рідну домівку.