Давня, люба пісня миру”, або Як жити в мирі зі світом (за оповіданням Е. Сетон-Томпсона “Доміно”). Твір 5 клас

В усіх творах Е. Сетон-Томпсона головними героями є тварини: вовки, соба­ки, олені. Відчувається, що письменник любить тварин, ставиться до них з вели­кою повагою, любов’ю, із захопленням. Природа живе за своїми законами, які бу­вають іноді жорстокими, та разом із тим набагато справедливішими, ніж людські.

Головним героєм оповідання є лис Доміно, чорно-бурий красень. Так назвав його Абнер Джукс — «довготелесий, білявий, весь у ластовинні хлопчина, який, замість того щоб пасти корів, лазив по деревах і драв воронячі яйця» (переклад І. Лещенка).

Хлопець дивився на лисенят із захопленням, і відчувалося, що з нього «вирос­те справжній природолюбець». За сюжетом твору, життя хлопця і лиса проходять паралельно, та все ж таки лису Доміно приділяється більше уваги.

Доміно ще з дитинства відрізнявся від своїх братів і сестер. Він був найкраси­віший (так вважала навіть мати-лисиця), сильний, розумний, спритний. Чорно-буре лисеня завжди перемагало у серйозній грі, що мала назву «не знайдеш — бу­деш голодний», дотримувалося неписаного лисячого закону: «Вночі полювати, а вдень — спати». Тривалий час воно жило у любові, але потім йому довелося пе­режити страх, біль, втрати. Та його найбільший хист — прудкість бігу — завжди рятував Доміно. Був у нього й запеклий ворог — сильна мисливська собака Гекла, яка загинула у водоспаді. А Доміно був хоробрим, і тому він врятувався: зібрався на силі, стрибнув і, «щасливо перескочивши через чорний потік, опинився зно­ву на твердій землі». Річка допомогла Доміно, бо той потерпав від переслідувачів. Отже, природа справедлива і завжди на боці тих, хто потребує захисту.

Доміно — благородний лис. Із якою майстерністю, кмітливістю відвіз він со­бак від своєї подруги Біланки! Він рятував матір своїх дітей, свою кохану, якій був вірний усе життя.

Доміно завжди перемагав, оскільки був хоробрим. А хоробрі, як пише автор, «виживають довше, а слабкодухі гинуть».

Твір пройнятий оптимістичним настроєм, добром. І сонячний промінь, який «спалахнув, звеселивши долину», і пісня миру, яку співає гірський потік Шобан, — усе свідчить про гармонію, що панує у природі. Маленький хлопчик Абнер Джус виріс і був надзвичайно щасливим, коли побачив свого старого знайомого, чорно-бурого лиса Доміно. І це була справді радість природолюба.