Чорнобиль (твір-мініатюра)

За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз — зона екологічного лиха. Сьогодні ми, юні українці, вчимося в школі. Проте кожен із нас саме сьогодні має замислитися над майбуттям прийдешніх поколінь, взагалі над долею нації.

Подорожуючи до Росії минулого року, я побачив на одному з кладовищ чепурні рядки зовсім однакових могил. На білих мармурових дошках золотом викарбовано дати смерті: 1986 рік. Там поховані герої Чорнобиля. Люди, які віддали своє життя заради кожного з нас.

Ми повинні пам’ятати, що чорнобильська трагедія — це останнє застереження людству. По кожному з нас дзвонить дзвін: захищайте планету Земля, бережіть її..

Ми, діти нової України, маємо сподівання, що і незалежна держава зможе врятувати від біди екологічно небезпечні регіони: Донбас, Придніпров”я. Тільки їй, незалежній державі Україні, буде під силу оздоровити від гіркої отрути колись чисті річки і озера, села й міста, а також повернути українському народові втрачене — відчуття господаря на своїй землі.