Біля вогнища.Твір-оповідання 7 клас

Цього літа батько водив мене у похід. Він планував його заздалегідь, запро­шував мене з собою, але я спочатку не хотів, бо в мене тільки-но розпочалися канікули. Але похід планувався на середину літа, а вже з кінця червня я почав нудьгувати. Коли прийшов час і батько повторив запрошення, я погодився вже з великою радістю.

Похід був у ліс із палатками, з нічними вогнищами та денними переходами. Я бачив, що батько у піднесеному настрої. Окрім нас, туди їхали дві родини з ді­тьми мого віку і трохи дорослішими. Все розпочалося з поїздки в село, де ми за­лишили машини та вирушили у свій перший денний перехід. Ця подорож була не дуже довгою, ми лише встигли дійти до лісу та знайти велику галявину, де мож­на було поставити палатки та розкласти вогнище. Ми варили на вогнищі польову кашу, збирали дрова, носили воду зі ставка.

Коли сонце сіло і ліс вкрила темрява, ми всі зібралися біля вогнища. Вогонь був невеличким, але на нього приємно було дивитися. Вгору з вогню летіли іс­кри і губилися серед зірок. А потім чоловіки принесли гітару та по черзі почали співати пісні. Досі я ніколи не чув співів під гітару. Пісні також були незнайомі і лунали не сучасно, наче вітання з минулого. Але мене здивувало те, як багато змісту було у словах пісень! Це були пісні-розповіді про людський характер, про життя, про такі складні поняття, як честь та мужність. Були й досить смішні, але їх об’єднувало те, що їх зміст вимагав уваги та поваги. Гадаю, ніч та вогнище — найкраща атмосфера для таких пісень. Я був зовсім приголомшений, слухав їх, побоюючись пропустити хоча б одне-єдине слово. Деякі пісні я вже колись чув по телевізору, але не пам’ятав навіть, де саме.

Мій батько не співав, лише слухав. І коли я тихенько запитав його, що то за пісні, відповів, що саме сьогодні, 25 липня, річниця смерті їх автора, колись ві­домого співака Володимира Висоцького. А батькові друзі — великі шанувальники цього співака. Тому привезли з собою гітару і співають ці пісні, вшановуючи його пам’ять. Концерт тривав понад три години, і співаки жодного разу не виконали одну пісню двічі.

Саме тоді, в лісі, біля вогнища, слухаючи пісні з минулого, я вперше зрозумів, наскільки важливими для людини є порядність, честь та мужність. Це речі, про які я й раніше багато чого чув, але зовсім не розумів. Мені захотілося вирости хо­рошою людиною, яка була б гідна таких пісень.

Чому я читаю наукову фантастику.Твір-роздум 7 клас
Екскурсія по дому-музею Олександра Гріна.Твір-опис 7 клас

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *