Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії. Твір 9 клас
Біблія є величною пам’яткою в культурі всього людства, вона надихала багатьох українських митців, які створили за її мотивами прекрасні поетичні твори.
Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталась до біблійних сюжетів, переосмислювала Біблію як важливий елемент у національній культурі й самосвідомості.
Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята давня українська поезія ХУІ-ХУІП століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди.
На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в довершених переспівах псалмів Петра Гулака- Артемовського та в «Псалмах Русланові» Маркіяна Шашкевича, що являють собою своєрідні вірші в прозі.
Цілу епоху в освоєнні Біблії українською поезією становлять твори Тараса Шевченка на теми Старого й Нового Заповітів. Він не лише розширив тематичне коло сюжетів і мотивів, крім псалмів, наслідуючи пророків і ряд євангельських сюжетів.
Найголовніше те, що, надавши своїм творам неповторного мистецького забарвлення, поет використовував «вічні» теми для того, щоб краще і виразніше показати національно-духовні потреби свого народу. Згадаймо, наприклад, такі прекрасні твори, як «Псалми Давидові», «Марія».
Господь Бог лихих карає –
Душа моя знає.
Встань же, Боже,- твою славу
Гордий зневажає.
Найяскравіші здобутки в опрацюванні біблійної тематики українською поезією кінця XIX століття пов’язані з іменами Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Лесі Українки.
Роль Куліша в художньому освоєнні Біблії важко переоцінити. Досить сказати, що він здійснив повний переклад Біблії українською мовою, хоч більша частина цієї титанічної праці загинула.
Збагатив Куліш й українську лірику оригінальними поезіями біблійної тематики – зокрема такими перлинами, як «Что есть мшк і тоб’к жено?», «Молитва», «Божий суд».
Молюсь, не дай мені з розпуки
Зректися розуму мого:
Нехай не гасне світ науки
В проміннях сяєва твого,-
схвильовано звертається поет до Всевишнього в поезії «Молитва».
У Івана Франка й Лесі Українки можна нарахувати дуже багато творів, так чи інакше пов’язаних з Біблією.
У розумінні історичної трагедії рідного народу й усвідомленні своєї відповідальності за його долю Франко піднявся до того рівня біблійного пророка, якого після Шевченка не сягав жоден український поет. «Пролог» до «Мойсея», як і сама поема, – правдиве свідчення того:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу…
Василь Стус, поет-шістдесятник, також звертався до біблійних мотивів у своїй поезії. Так, наприклад, Бог сприймається ним як символ людської совісті, віри в добро та справедливість. Поет звертається до Бога в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей. Інколи Бог у його .поезії виступає як символ кари за вчинене зло.
У поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я» біблійний образ тяжкого хреста через асоціацію з образом Ісуса Христа, що сам ніс свій важкий хрест, на якому його розіп’яли, утверджує справедливість справи, за яку боровся поет.
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
Кращі з українських поезій біблійної тематики розкривають цілий світ художніх ідей і образів, збагачують нас духовно й емоційно, збагачують уяву, виховують нас у дусі гуманістичних ідеалів добра і справедливості.