Біблія — видатна пам’ятка світового письменства

Не кожна людина може похвалитися тим, що прочитала Біблію повністю. У нашій країні це, напевне, зумовлене тим, що довгий час тут панував атеїзм, і досі ще залишилися деякі упередження щодо релігії та Святого Письма, але в усі часи і у всіх народів освічена людина повинна була знати Біблію. Філософи та вчені могли не погоджуватися з її положеннями, полемізувати з ними, але заперечення передбачало знання священного тексту.

Біблія складається із двох частин: Старий Заповіт розповідає про історію єврейського народу, а Новий Заповіт присвячений життю Христа і його самопожертві. Це знають усі і задовольняються цим. Але скільки цікавого і корисного можна знайти у Біблії, якщо заглибитися у її світ! Які цікаві і влучні її притчі, афоризми та образи! Створити Біблію могла дуже талановита людина, бо і досі письменники усіх часів звертаються до неї у пошуках власної теми і образності. А вирази біблійного походження зустрічаються часто – густо навіть у побутовому вжитку, вони перетворилися у крилаті вирази.

Зокрема, коли якесь місто вважається містом розкоші й спокус, то його називають Вавилон, а про «вавилонське стовпотворіння» говорять, коли мова йде про безладдя, від якого потерпає багато людей. Про дощ жартома говорять «всесвітній потоп». Усе це показує, як глибоко проникла Біблія в наше життя, якими влучними є її вислови, що за багато сторіч так прижилися в мовах світу.

Цікавими і повчальними є її притчі, зокрема, відомою є розповідь про блудного сина, яким с кожний невіруючий. Бог, за цією притчею, завжди чекає з простертими обіймами нову навернену до нього душу. Відома притча і про сіяча та його зерно, одно з яких впало при дорозі, друге — у неглибоку землю, третє — у тернії і тільки четверте — у добру землю і дало добрі плоди. Зерно — це слово Боже, а земля — це те, як його сприймають люди. Багато хто чує його, але не в кожній душі воно дає плоди. Ці притчі добре запам’ятовуються і розшифровуються, а тому Біблію вільно можуть читати як освічені, так і малоосвічені люди.

А це означає, що Біблія, яку можна порівняти із найкращими пам’ятками світового письменства, для яких, до речі, вона ставала джерелом образів і тем, розрахована на найширші кола земного населення, а не тільки на еліту. І тому вона привертає пильну увагу не тільки віруючих, а і вчених, письменників, звичайних читачів.