Аналіз твору «Марія» Уласа Самчука

Роман «Марія» Уласа Самчука став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932-1933 рр.

За жанром «Марія» – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. ЇЇ життя майстерно переплітається з загальнонаціональним життям України того часу, тим самим роблячи образ Марії узагальнюючим, навіть символічним.

Роман складається з трьох частин-книг. Першою є книга народження Марії, де розповідається про її сирітське дитинство, наймитське життя, перше кохання до Корнія, якого невдовзі забирають у матроси, шлюб з нелюбом Гнатом та втрату Їхніх діточок: Романа та Надійки. Завершується книга тим, що Марії несила жити з Гнатом й вона від нього йде до свого коханого Корнія, що повернувся зі служби.

Друга частина має назву «Книга днів Марії», де йдеться про подальше життя Марії з Корнієм, його адаптацію до життя селянина, народження їхніх дітей: Надійки, максима, Демка та Лавріна. Кожен з синів йде своїм шляхом.

Третя частина «Книга про хліб» розкриває жахливі картини духовного та фізичного занепаду України. Більшовистські пріоритети та примарні обіцянки «кращого майбутнього» насправді мають за мету корінну руйнацію традиційної моделі українського суспільства, що має за основу важливість та культ сім’ї, працелюбність, набожність, повага до батьків та предків. Син Марії Максим, перейнявшись комуністичними ідеями завдає багато лиха своїм батькам, спочатку вигнавши їх з хати, потім викривши свого ж брата Лавріна, який був заарештований.

Проблематика твору має кілька аспектів, що розглядаються від особистісного рівня до рівня загальнонаціонального: проблема духовності, сенсу життя, національне розуміння щастя і добра, проблема насильницького насадження невластивої українській духовності більшовистської моралі

З кожною частиною можна спостерігати, як особистістно-психологічні риси Марії набувають узагальненого характеру. Так, автор крізь увесь твір робить акцент на материнстві Марії, роблячи її образом усіх матерів, що померли голодною смертю під час голодомору. Крім того, треба зауважити, що образ Марії в широкому значенні – це образ самої України, що страждає від абсолютно чужих для неї норм нового «кращого життя», яке приносить лише голод, занепад та смерть.

Автор, відтворюючи шокуючи та страшні події, прагне викликати обурення та протест проти насилля над українським народом, його морального пригнічення та фізичного знищення. Цей твір має нагадувати нащадкам про чорні роки в українській історії, щоб ніколи в майбутньому таке не повторилося.

План:

1. Народження та дитинство Марії
2. Марія стає сиротою та наймитує
3. Перше кохання Марії та розлука
4. Марія виходить заміж за Гната
5. Втрата перших діточок Марії
6. Зустріч з Корнієм та розлучення з Гнатом
7. Важке життя з Корнієм
8. Народження доньки та трьох синів Марії
9. Зміна влади в країні
10. Максим стає більшовиком
11. Втрата старшого сина Демка
12. Голодування
13. Арешт Лавріна
14. Смерть онуки та божевілля доньки Надії
15. Вбивство Максима Корнієм
16. Смерть Марії

 

Головні герої твору «Марія» Уласа Самчука
Твір «Великий Кобзар»

Залишити відповідь