Аналіз твору «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка
«Конотопська відьма» Григорія Квітка-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього талановитого письменника. В «Конотопській відьмі», яка за жанром є бурлескно-реалістичною повістю, автор майстерно описав життя та побут на Україні ХVІІІ ст., зробивши сатиричний акцент на недолугості та обмеженості козацьких старшин, що отримували свої посади не відповідно до своїх талантів та вмінь, а у спадщину. До того, автор крізь призму сатиричної критики зображує реалії суспільних взаємин того часу.
Повість складається з 14 частин та закінчення. В основі сюжету , життя сотника Микити Забрьохи, закоханого в хорунжівну Олену, його писаря Пістряка, який відмовляє Забрьоху йти в похід на Чернігів, прикрившись полюванням на відьом, які нібито вкрали дощі, та власне відьми Явдохи Зубихи, яка підкреслює сатиричний колорит в творі. За допомогою чарів відьма уникає побиття та втоплення, потім лагодить весілля Олени з Забрьохою, залишивши його в дурнях та змусивши взяти за себе найстрашнішу дівку села Солоху, допомагає Дем’яну Халявському. Саме Зубиха висвітлює сутність усіх інших персонажів, розкриваючи проблематику твору. Багатошарова та багатопланова повість звертає увагу на такі проблеми, як розум і безглуздя, влада та прагнення будь за що отримати збагачення, здобувши посаду, важливість щирості у відносинах, забобони та просвітницькі ідеї.
Автор досягає потрібного сатиричного ефекту завдяки таким художнім прийомам, як гіпербола, деформація образів та їхнє карикатурне загострення, що в свою чергу висвітлює усі вади персонажів. Окремо треба відмітити критику старовинних забобонів та диких середньовічних ритуалів («полювання на відьом») з просвітницької точки зору. Народні вірування постають показником моральної недосконалості. Квітка-Основ’яненко засуджує обмеженість, недолугість та невігластво людей, відстоюючи думку, що тільки людина може впливати на свою долю. Ця думка підкреслюється наприкінці повісті, де зображено подальше життя героїв, що поплатилися за свою духовну бідність, лінощі та слабкість.
План:
1. Микита Забрьоха отримує гарбуза від хорунжівну Олени
2. Писар Пістряк вмовляє сотника відмовитись від походу у Чернігів
3. Сотник починає «полювання на відьом»
4. Відьму Явдоху Зубиху викрито
5. Забрьоха просить допомоги у відьми
6. Явдоха пропонує допомогу Халявському, що закоханий в Олену
7. Забрьоха втрачає посаду сотника, яку займає Пістряк
8. Відьма зачаровує Забрьоху та обманює його
9. Халявський одружується з Оленою
10. Кожен отримує за свої заслуги
11. Смерть конотопської відьми