Обрядова пісня як показ життя давніх предків
У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували під час певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні.
Під час зимових свят люди співали колядки та щедрівки, в яких прославляли працю господарів, висловлювали побажання щастя та здоров’я:
| Заколядуймо ми цему ґаздові, Цему ґаздови й єго столові. …Віншуємо вас щастям, здоров’ям, Щастям, здоров’ям та й святим Різдвом. А за цим словом будь, ґаздо, здоров! |
Коли надходила весна, весело пригрівало сонечко, наставала тепла пора, люди зустрічали цю пору року веснянками:
| — Ой весна, весна — днем красна! Що ж ти нам, весно, принесла? — Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Ще й зеленеє житечко… |
Дуже врочисто люди відзначали завершення жнив. І в полі, і по дорозі додому, і за святковим столом співали різних обжинкових пісень. У них селяни прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали свою радість з приводу закінчення жнив:
| Наше село весело — Ми віночок несемо. Не з золота — з яриці, З назимої пшениці! |
Через обрядову пісню сучасна людина може не тільки дізнатись про життя своїх предків, а й ближче відчути навколишній світ природи. Адже дуже важливо пам’ятати, звідки ми походимо, і що нам дає наснаги в цьому житті.