«Праця — людини окраса» (за оповіданням «Перший раз»)

В оповіданні «Перший раз» мова йде про сільське життя під час жнив. Зображено лише один день селян. Письменник розповідає про давно укладений устрій їх повсякденного життя навесні.

Дівчинка Параня перший раз у своєму житті йде жати у поле, бо їй вже виповнилося чотирнадцять років. Їй дуже радісно від того, що вона тепер теж дорівнялася до дорослих. Але її мати не поділяє цієї радості, бо розуміє, що тепер її дитина буде тяжко працювати аж до старості. В оповіданні змальовано, як селяни працюють цілий день на пекучому сонці, як піт вкриває їх обличчя, а за спинами в них все ростуть і ростуть свіжі снопи. Але ці люди пишаються своєю працею і ставляться до неї з повагою.

Параня цілий день працювала нарівні з дорослими і дуже натомилася. Єдине її бажання, це скоріше впасти на сіно і заснути. Але вона не відчуває до праці ні відрази, ні огиди. Вона щаслива тим, що так багато і сумлінно відпрацювала хоч і не на своєму, а на панському полі. Вона пишається тим, що вже не буде гратися в ляльки, а буде жати поруч з матір’ю і братом. Бо любов до праці є справжньою окрасою людини.