Екскурсія по дому-музею Олександра Гріна.Твір-опис 7 клас

Музей Олександра Гріна розташований у невеличкому місті Феодосії. Він сто­їть настільки близько від моря, що звідти навіть чутно шум прибою. Письменник дуже любив море, що підтверджують майже всі його твори — в них обов’язково або присутнє море, або йдеться про життя моряків.

Зовні музей гарно прикрашений. На одній із його стін зображено величний корабель, по курсу якого видно далеке дивовижне місто. За цією прикметою мож­на легко розпізнати музей Олександра Гріна.

Коли потрапляєш у приміщення, здається, що ти опинився у якомусь іншо­му світі, років за 100 до наших часів. Стіни першої з кімнат оформлено об’ємною глиняною мапою Грінландії. Це не Гренландія, а саме Грінландія, вигадана дер­жава, про події в якій розповідав письменник. Maпу дуже цікаво розглядати, уяв­ляючи собі ті чарівні береги. Кімнати в музеї невеличкі, навіть здається, що затіс­ні, але в них відчувається справжній морський дух. Наприклад, портрети на стінах повішені на міцних корабельних канатах, грубих та негнучких. Такі канати вико­ристовували на різноманітних судах.

У всіх кімнатах багато корабельних приладів та предметів: підзорна труба, якір, компас, ліхтарі, мапи, скрині. Все це перебуває в такому природному безладі, що, здається, до хазяїна у гості тільки ось-ось заходив стародавній капітан дальнього плавання і пішов, забувши на стільці свого капелюха. В іншій кімнаті під стелею висить витончена модель парусного фрегата, дуже красивого. Його паруси роз­горнуті, наче він вийшов у плавання повітрям кімнати. Ще в одному приміщенні міститься ніс дерев’яного корабля, наче він врізався в будівлю і так застиг.

Всюди можна побачити фото, книги, речі та аркуші рукописів Олександра Грі­на. Дивлячись на фото, можна сказати, що зовнішність його нагадує справжньо­го мандрівника, хоча він ним і не був. У нього відкрите обличчя з прямим погля­дом, кудлатими вусами та витонченими рисами. Волосся ніби неприбране, наче його нещодавно скуйовдив морський вітер. Коли вглядаєшся в його обличчя, зда­ється, що письменник був щасливим у ту пору, коли мешкав у цьому будиночку біля моря та писав про море. Бо ця людина мала справжню стовідсоткову «мор­ську душу».