Діалог з української мови на тему «Прогулянка»

– Добривечір, Катю!
– І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
– Я повертаюся з чудової прогулянки!
– О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
– Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
– Чудово! А як воно там, у лісі?
– Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
– А квіти, квіти там зараз є?
– Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
– А що тобі сподобалося найбільше?
– Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
– Я щиро заздрю тобі, подруго!
– А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
– Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
– Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково попрошу, щоб тобі теж дозволили піти з нами!
– Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
– Та нема за що!