Зображення січовиків як казкових героїв (за народними легендами та переказами)

Запорозька Січ була колискою українського козацтва. Це місце овіяне подвигами, славою, оповите таємницею.

Відомо, що козаків-січовиків називали «святими лицарями». Адже вони мужньо боронили рідну землю від завойовників. Тоді на Україну насувалися полчища турецько-татарських загарбників, які палили міста і села, вбивали людей та забирали їх у неволю. Польська шляхта теж поневолювала українців. Нікому було захистити Україну, і тоді кращі сини її об’єдналися проти катів. Козаки були сповнені ненависті до загарбників, не боялися смерті, вірили в перемогу.

Багато січовиків зазнали страшних катувань у турецькому полоні. Гинули, але не просили помилування. За це український народ оспівував їх у думах, піснях та легендах. Звичайно, в основу творів були покладені реальні події та вчинки козаків. Та все ж народ наділяв своїх улюбленців надзвичайними рисами, силою, хитрощами та вмінням, як до казкових героїв.

Із глибини століть дійшла до нас «Дума про козака Голоту». Це бідний козак, але він має вороного коня та «ясненьку зброю». Козак чесний і сміливий, «не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота». Народ наділив козака надзвичайною силою. Козак Голота є втіленням непереможності українців.

Ще один славний козак, оспіваний у «Думі про Самійла Кішку». Герой думи Самійло Кішка провів у неволі 25 років. Зазнав страшних катувань, але не зломився. Зумів організувати на турецькій галері повстання і повернувся в Україну, де його обрали гетьманом.

Не стерта часом із пам’яті народу і дума про Івана Богуна, який боронив Україну від могутнього ворога — польської шляхти. Це була розумна, чесна і смілива людина. Опинившись у полоні, він не зраджує Україну. Здається .неймовірним, але Богун зумів вижити і повернувся на рідну землю.

Отже, не випадково народ зображував у своїх легендах та приказках своїх захисників як казкових героїв.Мені справді здаються козаки-січовики казковими героями. А казка ця — Запорозька Січ.