Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського «Від серця поклонюсь»

З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші «Від серця поклонюсь».

Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; материнські заповіти, що «як найперші на землі стежки вказували йому шлях у житті.

Поет висловлює своє захоплення працьовитими та вмілими руками селянок:

Ви життя давали колоскові,

щоб налився соком і зерном.

Винагородою за їх невтомну працю є те, що в них « виростають роботящі діти».

Глибока повага до матерів-трудівниць виливається у М. Сингаївського в щиру пісню.

Матерям з найглибшим поважанням

я від серця щиро поклонюсь, —

каже вдячний син.

Я вважаю, що труд матері — це найважчий і найпочесніший труд на землі. Кожна людина повинна навчитися висловлювати мамі подяку за її любов і працю.