Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші «На Великдень, на соломі…»

Тема сирітства завжди викликає біль і співчуття в душі людини. Кожна дитина заслуговує на батьків, які б любили її та піклувалися про неї. Тільки діти-сироти не мають справжньої батьківської любові.

У вірші Т. Шевченка зображена ситуація, коли під час Великодня діти вихваляються подарунками, які їм подарували рідні: хто сорочечкою, хто стьожкою, хто стрічкою.

Тільки одна дівчинка не могла нічим похвалитися, тому мовчки сиділа та слухала, чим вихвалялись діти:

— Мені мати купувала.

— Мені батько справив.

І нарешті дитина спромоглася на одну-однісіньку фразу, в якій відчувався величезний біль та жаль:

— А я в попа обідала, —

Сирітка сказала.

Це все, на що може сподіватись сирота, яка нічим не гірша за інших дітей.

Як би хотілося, щоб дітей-сиріт у нашому житті було все менше й менше.