Жіночі образи в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Твір 10 клас

Панас Мирний добре знав життя народу, завжди уважно прислухався до роз­повідей простих людей, цікавився історією рідного краю. У своїх творах він на­магався відтворити все почуте й переосмислене, правдиво розповісти про болі й радощі працьовитих, щирих, добрих людей, дійти до причин формування таких складних характерів, як у Чіпки, головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Але й жіночі образи не залишилися поза увагою письменника. Їх небагато, але виписані вони яскравими фарбами, що дає можливість вдумливому читачеві зрозуміти роль жінки в українській родині. Образи Мотрі, баби Оришки, Галі, Христі, Явдохи якнайповніше розкривають суперечливий характер Чіпки, який багато говорить про людську неправду, а сам чинить страшне зло, бо не бачить шляху до щасливого життя.

Мотря, мати Чіпки, з дитинства живе у злиднях, працює наймичкою. На ко­ротку хвильку їй усміхнулося щастя, коли вона одружилася з козаком Іваном Хру­щем, який виявився двужоном Вареником. Мотрин чоловік мав на Дону дружи­ну і двох дітей, а тому Чіпка вважався байстрюком. Мотря намагалася вирости­ти сина чесною людиною, але її мрії знову не збулися: Чіпка став злодієм і роз­бишакою. Вона любила сина, тяжко працювала, щоб хоч якось прогодувати ди­тину, але постійні злидні й непослух сина робили і її іноді злою й несправедли­вою. Та чи могла мати, яка не зазнала щастя у житті, виховати достойну людину? Але письменник не засуджує її, а намагається пояснити вчинки зболеної горем, зігнутої працею жінки: «І кляла вона свою долю, проклинала людей, проклинала свою кохану дитину — свого сина, котрого так жалкувала… То був болісний ле­мент душі, глибока враза серця, — нікому не відома, окрім матері…» Знову життя Мотрі набуло сенсу, коли Чіпка виріс, став хазяйнувати, одружився з Галею, але виявилося, що син став не просто злодієм, а страшним убивцею цілої сім’ї. По­бачивши закривавлену дівчинку, мати не витримує і видає Чіпку та його поділь­ників поліції.

Баба Оришка, мати Мотрі, намагалася хоч чимось допомогти дочці. Вона няньчить Чіпку, розповідає хлопчику казки, жаліє онука. Саме бабуся стала для Чіпки єдиною близькою людиною, яка оберігала його від зла, виховувала в ньому потяг до добра. Утративши її, хлопчик невимовно страждав, адже він залишався сам на сам із жорстоким світом.

На відміну від Мотрі й баби Оришки, Галя жила в достатку. Панас Мирний нічого не говорить про те, як почувалася дівчинка, яка виростала в злодійському оточенні, адже її батько Максим і мати Явдоха жили за рахунок грабунків. Зви­чайно ж, Галя не могла не знати про це, але той бруд, серед якого вона жила, не пристав до дівчини. Вона виросла чесною, порядною дівчиною, мріяла про щас­ливе й тихе життя з коханим чоловіком, та ці надії дуже скоро розлетілися на друзки. Чіпка обіцяв жити чесно, але не дотримав свого слова, а щастя зникло без сліду, бо чоловік хотів побудувати його на неправді й крові невинних жертв.

Яскравими фарбами Панас Мирний виписав образ Христі, дружини Грицька, товариша Чіпки. Спершу Грицько не звертав уваги на бідну наймичку, усе хотів одружитися з якоюсь заможною дівчиною, але сталося так, що він і сам не зчувся, як покохав веселу й моторну Христю. Молоде подружжя тяжко працювало, але жінці не вистачало у стосунках із чоловіком романтики, бо Грицько все гріб під себе, а жив за принципом: «Своя сорочка ближче до тіла». Христя захоплювалася пристрасним Чіпкою і жаліла його. Мені здається, що ця жінка здатна на самопо­жертву. Якби з Грицьком сталося якесь нещастя, вона першою прийшла б на до­помогу, як не покинула Мотрю, яка в одну мить залишилася самотньою на всьо­му білому світі: Чіпку за вбивство заарештувала поліція, а Галя з горя того ж дня повісилася, не витримавши безчестя, що його приніс у сім’ю чоловік.

Зовсім не схожа на інших жінок твору Явдоха, мати Галі. Замолоду вона вела безпутне життя, одружившись із Максимом, допомагала чоловікові в усіх його злочинах. Вона говорить із Чіпкою однією мовою, підтримує його злочинні намі­ри, вносить у життя своєї доньки сварки й непорозуміння. Не часто у творах Па­наса Мирного можна знайти такий однозначно негативний образ, як Явдоха, але й цей образ письменник виписує особливо яскравими кольорами, що дає змогу створити оригінальне тло для інших жіночих образів.

Усі жінки у творі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» шукають своє щастя, згід­но із власними принципами намагаються змінити обставини життя. Вони дуже різні і шляхи обирають різні, але саме цим вони й цікаві читачам різних епох.