Єднання людини та природи” (За поезіями П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”). Твір 5 клас

Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа не є тільки тлом, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть досягнути людина й природа, не заважаючи одне одному.

У вірші “Хор лісових дзвіночків” ми зустрічаємося з лісовими дзвіночками, які славлять прихід нового дня. Цей день буде красивим і лагідним до кожного. Саме тому дзвонять ці вісники вранішньої зорі:

Лісові дзвіночки з однаковою радістю чекають на сонце та дощ, тому що це є однаково цінні прояви самої суті природи ласкавої та бентежної водночас. Нелегко почути звук лісових дзвіночків. Для цього треба насправді відчути свою єдність з природою, всесвітом. Поет робить це з легкістю справжнього лірика-майстра.

Вірш “Дощ” дещо складніший. У ньому Тичина намагається засобами поетичної мови передати настрій людини. Вірш починається, немовби сон:

Ліричний герой відчуває, як природа оточує і наповнює його рухлива, жива, багатоока, відчуває своє духовне прозріння. Саме тоді незрозумілі голоси та звуки набувають свого істинного значення: одухотворені частки живої природи поєднуються в справжнім хорі життя:

Вища природа у віршах “Хор лісових дзвіночків” та “Дощ” стає своєрідним уособленням почуттів людини, Павло Тичина одушевляє природу, тим самим показуючи людині, що її прадавнє місце в природі – це місце шанобливого спостерігача. За Тичиною, усесвітня злагода настане саме тоді, коли людина й природа зіллються в щасті спільного існування.