Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті «Іван Богун»

Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури «Іван Богун», що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його горда відповідь на наказ Чарнецького: «На коліна, хлопе!». «Стану тільки перед Богом, та й то по охоті…». А який же він кмітливий! Коли готувались козаки до осади Монастирища, то саме Іван Богун придумав заливати земляні вали водою, аби вони вкрилися льодовою корою. Він сміливий і завзятий у бою, адже вийти проти ворогів лише з сотнею козаків може не кожний. Наробив шуму, перебив поляків і гайда у монастир! Та не менш цікаві й інші постаті. Усім відомий український жарт, яким можна так вдарити, що ворог розгубиться: «Гей, пани! Лишайте штани та соліть п’яти, бо далеко вам буде тікати!» — кричали запорожці. А як бранець передає своїм сигнал про підхід «підмоги»? Це ж яка відвага та хитрість потрібні! Мені б дуже хотілося повернутись у ті часи, щоб подивитись на отих сміливих та мужніх воїнів.

Я б хотів потрапити на Січ, зустрітись із справжніми козаками, взяти участь у походах, війнах. Було б цікаво сидіти разом з усіма біля великого казана з кашею і слухати цікаві і смішні історії.