Як я розумію образ Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» Л. Українки. Твір 10 клас

Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія «Лісова пісня».

У п’єсі оспівується духовне багатство творчої особистості» та краса, яка живе в душі кожної людини.

Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові й надії. Найголовніша риса її характеру – волелюбність. Воля для Мавки – така ж неодмінна умова життя, як прекрасна навколишня природа:

Ну, як таки, щоб воля – та пропала?
Се так колись і вітер пропаде?

Мавка любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Вона відзначається пристрасною любов’ю до природи, до життя у всіх його проявах. Лісова дівчина – дуже поетична натура, вона тонко розуміє музику, гарно співає.

Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота – не повинність невільника, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають набілу» , нивка, яку вона обробляє, родить гарно, як ніколи до того, ліс, дарами якого обережно, розумно вона користується, відкриває перед нею свої скарби.

Лісовій дівчині притаманні щирість, простота, природність у почуттях. Її приваблює те, що люди, як голуби, паруються «навік». Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя.

Мавку охоплює полум’я любові. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Міфологічна героїня проносить вогонь свого кохання крізь усі тяжкі випробування життя: мужньо і стійко переносить зневагу і презирство Лукашевої матері, муки нерозділеної до кінця любові, нарешті, ув’язнення у твердині «тьми і спокою», куди завело її відступництво коханого. Невмируще Мавчине кохання сильніше за смерть. Вона не може вмерти, бо ніяка сила в світі не дасть їй «бажання забуття».

Мавка дуже добра, співчутлива, вона не бажає помсти і знову повертається до життя, щоб урятувати Лукаша в його найтяжчу хвилину.

Мавка – ідеал людяності, чистоти, духовної рівноваги. Її образ – це символ весни і радості, символ вірного кохання, символ прекрасної мрії. Леся Українка вклала в душу героїні чистоту своєї власної душі, своє розуміння щастя й вірності. Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки. Її устами поетеса ствердила невмирущу силу мистецтва, незламну віру в його безсмертя.