«Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним». Значення творчості Михайла Коцюбинського

Михайло Коцюбинський — одна з найвидатніших постатей в історії української літератури. «М. Коцюбинському належить одне з найпочесніших місць: після Шевченка, поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою, Стефаником — щодо краси й глибини своїх творів іншого письменника такого ми не знайдемо», — писав Павло Тичина. Коцюбинський завжди брав гострі теми, сучасні, описував прекрасну природу, основну увагу все ж приділяв людині — сміливій, діючій і сильній.

Улюбленою темою письменника було майбутнє життя людства. Письменник твердо вірив у «світлу будучність для нашої землі», закликав боротися за щастя народу: «Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. Щастя не дається дурно…». Коцюбинський близький нам своєю вірою у творчий геній трудового народу. «Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали», — говорить письменник устами Прокопа Кандзюби, персонажа повісті «Fata morgana».

Творчість М. Коцюбинського — взірець класичного реалізму, художньої майстерності, школа для багатьох молодих митців. Письменник уміло розкривав психологію своїх героїв, створював пейзажі з соціально-психологічним забарвленням. Він глибоко знав і вивчав життя, був кровно пов’язаний з народом, самовіддано йому служив. М. Рильський у «Чернігівських сонетах» писав:

Глибоким зором і пером тонким
Він слугував народові своєму,
Боліючи душею разом з ним.
Життя і кров, а не сюжет і тему
Він залишив на білих сторінках —
І слів його не обернуть на прах.

У передреволюційні роки основною темою творів М. Коцюбинського була тема протесту проти існуючого суспільного ладу, показ пробудження свідомості трудящих мас. Ці волелюбні прагнення народу уособлюються в образах Остапа й Соломії із оповідання «Дорогою ціною». У повісті «Fata morgana» знайшли відображення різні форми селянського руху. Повість розкрила правду про віковічну ненависть до експлуататорів, про бажання селян розквитатись за багатолітній гніт і поневіряння. Ліричний герой новели «Intermezzo» має автобіографічні риси, але він не тотожний Коцюбинському. Він втілює ідейно-етичні якості всіх кращих митців своєї епохи. Саме новела «Intermezzo» з її ліричним героєм дала Коцюбинському нове ім’я — Сонцепоклонник.

Його творчість промовляє і зараз до читачів художніми образами виняткової краси, розповідає про життя і мрії народу, допомагає виховувати в людях почуття патріотизму, людяності, добра, милосердя.