Викриття несправедливості кріпосницького ладу (За байками Л. Глібова «Вовк та Ягня» і «Мірошник»). Твір 10 клас

В історії літератури є імена, які пов’язані переважно з одним літературним жанром. Так сталося, що коли йде мова про жанр української байки, то обов’язково пригадують Леоніда Глібова. До речі, подібна ситуація склалася і з російським байкарем Іваном Криловим.

Леонід Глібов розробляв та поглиблював невичерпні сюжети геніального давньогрецького байкаря Езопа, створюючи цілком оригінальні твори. Користуючись «езоповою мовою», байкар висміював недоліки сучасного йому життя.

Головними темами байок Глібова є безправ’я кріпосних селян, продажність суддів, хабарництво, поміщицька сваволя. Ця тематика надає байкам Глібова сучасного звучання.

Наприклад, славнозвісна байка «Вовк та Ягня» викриває непримиренні суперечності кріпосницького ладу, які катастрофічно загострилися незадовго до скасування кріпосної залежності. Користуючись засобами алегорії, в образі Вовка автор утілює типовий образ пана, безкарного, ненажерного, свавільного, примхливого, брутального. Ягня ж уособлює селянина: воно просте, лагідне, здатне до компромісу. Але компромісу годі чекати: страшенний та здоровенний Вовк просто шукає слушної нагоди, щоб добряче попоїсти. Спроба Ягняти виправдатися зарані приречена на невдачу, бо ж Вовкові ніяких виправдань не потрібно, адже шалений апетит дошкуляє. У байці Глібова Вовк учиняє з Ягням те, що в повсякденному житті пани робили з безправними кріпаками. При розмові, яку ведуть між собою герої байки, автор ще раз підкреслює сваволю й повну безкарність неситих панів.

У байці під назвою «Мірошник» автор показує розклад кріпосницького ладу та марнотратство дворян. Леонід Глібов розкриває цю тему на матеріалі тогочасної української дійсності. Герой байки – мірошник Хома – «не гаразд за діло брався» , сподіваючись, що води в річці для його млина вистачить надовго. Коли ж млин зупинився, ледачий Мірошник зганяє злість на безневинних курях, звинувачуючи їх у тому, що це саме вони випили всю воду. Не треба думати, що байкар висміює звичайну ваду людського характеру – незапобігливість, змішану з лінощами. Автор викриває недоліки суспільного ладу. На це недвозначно натякає мораль байки «Мірошник»:

На світі є такі пани:

Без діла сотні всюди сують,

А за недогарок вони людей і лають, і мордують,

(Вони се так, бач, хазяйнують!

Та й диво, що у них

Хазяйство піде все на сміх!).

Звертає на себе увагу те, що Мірошник є тим самим пихатим паном, що його зображено в байці «Вовк та Ягня». Єдина відмінність полягає в тому, що Мірошник все ж таки має людську подобу, він не прикрашений маскою кровожадного звіра.

«Мірошник» написаний незадовго до селянської реформи 1861 року. Байка прозвучала надзвичайно злободенно і актуально. Саме тоді, за часів зародження нових, капіталістичних відносин у сільському господарстві, багато з поміщиків продемонстрували свою повну життєву безпорадність укупі з повним невмінням працювати.

Леонід Глібов є не лише талановитим продовжувачем традицій своїх попередників. Він став письменником-новатором, який своїми творами відкрив нову сторінку в розвитку жанру байки на ґрунті української літератури XIX століття.